Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Традиция - Революция - Интергация

Вы, Старшие, позвавшие меня на путь труда, примите мое умение и желание, примите мой труд и учите меня среди дня и среди ночи. Дайте мне руку помощи, ибо труден путь. Я пойду за вами!

Наши корни
: Белое Дело (РОВС / РОА - НТС / ВСХСОН), Интегральный национализм (УВО / УПА - ОУН / УНСО), Фалангизм (FET y de las JONS / FN), Консервативная революция (AF / MSI / AN / ELP / PyL)
Наше сегодня: Солидаризм - Традиционализм - Национальная Революция
Наше будущее: Археократия - Энархизм - Интеграция

29 мар. 2008 г.

Abd ul-Wahhab - Jew!!!!

Пентагон заявляет, что его сотрудниками обнаружены документы, проливающие свет на происхождение Мухаммада ибн Абд уль-Ваххаба, религиозного и политического деятеля, жившего на Аравийском полуострове в начале XIX в. С его именем связывают появление течения ваххабизма. Как пишет "Washington Post", в результате исследований, проводившихся специалистами Министерства обороны США по архивам, захваченным в Багдаде после свержения Саддама Хусейна, американская разведка получила документы о происхождении Ибн Абд уль-Ваххаба. Суть их в том, что по этническому происхождению он был евреем, а не арабом. Его дед был евреем-сефардом из города Бурсы (на территории современной Турции). "Washington Post" пишет, что Пентагон издал в переводе на английский пятитомник особо секретных иракских архивных документов, изъятых в Багдаде после свержения Саддама. Согласно переведенным отчетам иракских спецслужб имя деда Ибн Абд уль-Ваххаба было вовсе не Сулейман, а Шульман. В XVI веке семейство Шульманов, евреев-сефардов, жило в Бурсе и занималось торговлей. Дед Мухаммада был уличен в применении ритуалов каббалы, после чего вся семья переехала в Дамаск, где он стал скрывать свое иудейское происхождение, отпустил бороду и стал носить чалму. Однако и оттуда он был изгнан по обвинению в применении оккультных ритуалов, запрещенных в Османской империи и переселился в Аравию.
http://malikit.livejournal.com/114107.html

25 мар. 2008 г.

Multiculturalism is a new racism

"Multiculturalism is a growing force in America’s universities and public life. In brief, multiculturalism is the view that all cultures, from that of a spirits-worshiping tribe to that of an advanced industrial civilization, are equal in value.Since cultures are obviously not equal in value—not if man’s life is your standard of value—this egalitarian doctrine can have only one purpose: to raze the mountaintops. Multiculturalism seeks to obliterate the value of a free, industrialized civilization (which today exists in the West and elsewhere), by declaring that such a civilization is no better than primitive tribalism. More deeply, it seeks to incapacitate a mind’s ability to distinguish good from evil, to distinguish that which is life promoting from that which is life negating.We are opposed to this destructive doctrine. We hold that moral judgment is essential to life. The ideas and values that animate a particular culture can and should be judged objectively. A culture that values freedom, progress, reason and science, for instance, is good; one that values oppression, stagnation, mysticism, and ignorance is not."

http://www.aynrand.org/site/DocServer/newsletter_multiculturalism.pdf?docID=162

RACIST


Being racist doesn't mean that you hate all black people. Being racist simply means that you are being unfair to black people as a general rule. There's a difference.

22 мар. 2008 г.

Marche the Ukrainian Spectator

МАРШ УКРАЇНСЬКОГО ГЛЯДАЧА!
29 березня 2008 року Всеукраїнське об'єднання «Свобода» проведе у Києві Марш українського глядача.
Акція є наступним етапом боротьби за звільнення українського інформаційного простору від окупації. Після утвердження обов'язкового дублювання українською мовою фільмів іноземного виробництва ми вимагатимемо відродження української кіноіндустрії.
Ми робимо наступний крок: від кіна українською – до українського кіна.
Марш пройде вулицями української столиці і завершиться переглядом українських кіно- та мультфільмів на Майдані Незалежності.
Нагадуємо, 6 березня 2008 року «Свобода» провела пікет Міністерства культури і туризму України на підтримку політики міністерства щодо обов'язкового дублювання іноземних фільмів українською мовою. Учасники пікету «Українцям – кіно українською!» солідаризувалися з українськими акторами, звукорежисерами, технічними та творчими працівниками, задіяними у процесі озвучування іноземних фільмів. Акцію підтримали українські актори, режисери, письменники. На пікеті лідер «Свободи» Олег Тягнибок озвучив плани об'єднання щодо проведення в кінці березня Маршу українського глядача.
З позицією ВО «Свобода» в питанні дублювання кінофільмів можна ознайомитись на сайті «Свободи»: http://www.vosvoboda.info/ukr_txt003716 .
Також у «Програмі захисту українців» Всеукраїнського об'єднання «Свобода» міститься цілий розділ, присвячений звільненню інформаційного простору від окупації, зокрема щодо розвитку української кіноіндустрії: http://www.vosvoboda.info/ukr_txt002070 .
Прес-служба Київської міської
організації ВО «СВОБОДА»
8-050-828-62-42
8-066-635-50-37

19 мар. 2008 г.

MISTICA FASCISTA

В начале апреля 1930 Niccolò Giani, вместе с группой университетской молодежи, основал в Милане Школу Фашистской Мистики: “большинство соратников - писал он (будучи директором Школы до 1941) - осмысливало нашу Революцию в связи с её конкретными достижениями, не замечая глубоко духовного аспекта фашизма." "Не смотрите по сторонам - изучайте фашизм, и вы полюбите его, он станет вашей идеей. Это будет для вас не оковами, но любовной связью с величайшей сценой человечества. Это будет рассветом нового дня”. Вдохновителем молодёжной группы был Арнальдо Муссолини, речь которого на открытии третьего года Школы ("Сознание и обязанность"), стала этическо-политическим манифестом: "Для нас проблема молодежи - это вопрос создания твёрдого характера, который трансформируется в нерушимое единство сознания и обязанности. <...> Любое нарушение этого стиля всегда будет вне духа и характера фашизма". Центральное место в Школе занимал культ Дуче как основателя и главного интерпретатора фашизма и его исторической роли.“Все подлинные мировые революции - писал Giani - обладали своей мистикой, воздействовавшей на подсознание людей. Единственный, исключительный источник нашей мистики - это Муссолини". Изучая Муссолини, подлинное “евангелие фашизма”, молодежь находит все ответы: "только Ваше слово может рассеивать наши сомнения. Ваши речи должны быть нашим ежедневным молитвенником". Giani “был прежде всего верующим, кто-то назвал бы его фанатиком [...]. Его дух восставал против любой формы договоренности; в области веры он не допускал соглашения; красивое, хорошее, истинное - было по одну сторону траншеи, на другой же - уродство, зло, подлость”. Школа призывала к атаке на буржуазный дух во всех его формах: “мы отвергаем - писал Giani - людей, которые пользуются Фашизмом, а не служат ему, которые продолжают видеть в Революции лишь карабинера, гарантирующего его домашнее спокойствие”. У него была - согласно Daniele Marchesini - “нетерпимая позиция ко всему, что противостояло осуществлению революционного фашизма". Весной 1943 16 выпускников Школы (включая пятерых золотых медалистов) погибли на фронте. Сам Niccolò Giani погиб в Албании 14 марта 1941. F. Mezzasoma: "Его смерть была воплощением его жизненного идеала - жертвоприношением и героизмом".
http://fa.livejournal.com/831491.html

16 мар. 2008 г.

Anti-Ukrainians, Go to the Hell!


Ну що ж, братове, виявляється, ми вже "мертві"! Українофобська сутність "Снобу"вилізла нагору.http://community.livejournal.com/snob_ua/ Полюбуйтеся! І якщо після цього наші нацики не дадуть їм п..ди, то я дійсно визнаю їх "мертвими"...
Ось що пише Шпір:

Завтра, в неділю 16 березня о 17:00 в актовому залі Прикарпатського університету відбудеться зустріч з визначною людиною світового рівня — Олександром Малютою. Він входить в сімірку кращих математиків світу і десятку геополітиків. До цього часу Малюта проводив закриті методологічні семінари за великі гроші для дуже вузького кола управлінців.

Мені довелося майже рік просити його приїхати до Франківська та ще й з безкоштовною лекцією. На лекції вперше буде ДОВЕДЕНО, що проект «Україна» мертвий і не має права на існування. Також будуть дані варіанти виходу із системної кризи через призму справжньої духовності. Тема лекції «Духовна спадщина русів».
Дійство відбуватиметься в рамках консультаційного центру «Міра», який регулярно проводитиме подібні зустрічі з людьми світового рівня. В травні планується семінар з радником президента Росії, відомим анлітиком і політологом Андрієм Окарою. Залишайтесь з нами.
Жодних лінків до біографій не даю. Якщо вам невідомі названі персони — набирайте їхні прізвища в пошуковиках.

13 мар. 2008 г.

10 мар. 2008 г.

Internet-Radio "Nation"

Цього дня 10 березня 2008 року, Національна Дія «РІД» та Українська Національна Асамблея спільно запускають інтернет-радіо (інтернет-трансляцію) «Нація». В ефірі радіо буде лунати українська та зарубіжна музика переважно націоналістичного напрямку, а також в ефірі будуть присутні передачі на різну тематику.
Також з часом з’явиться радіо і у FM частотах.
Щоб мати змогу слухати радіо "НАЦІЯ" скачуйте плейліст http://rid.org.ua/music/rid.m3u і запускайте його через аудіо-програвач WinAmp.
Приємного прослуховування!
Слава Нації! Смерть ворогам!

http://rid.org.ua/ukr/index.php?option=com_content&task=view&id=109&Itemid=1

8 мар. 2008 г.

Stepan BANDERA (1909-1959), Ukrainian National Fuhrer




http://www.stepanbandera.org/

Stepan Andriyovych Bandera (ucraniano: Степан Андрійович Бандера) (1 de enero de 1909- 15 de octubre de1959) fue un patriota y líder nacionalista ucraniano que dirigió la Organización de Nacionalistas Ucranianos (OUN).
Nació en la aldea de Stary Ugryniv, en la región de Kalush, en Galicia (hoy es el Óblast de Ivano-Frankivsk), que en aquel tiempo estaba dominada por el Imperio Austrohúngaro. Su padre, Andriy Bandera, era un Padre de la Iglesia Greco Católica. Su madre, Myroslava Bandera, provenía de una antigua familia clerical, siendo la hija de un Padre de la Iglesia greco-católica.
Stepan pasó su infancia en Stary Ugryniv, creciendo en una atmósfera de patriotismo ucraniano. El frente de la Primera Guerra Mundial pasó cuatro veces por su aldea, y en 1917 sus pobladores también fueron testigos de la destrucción y caos traídas por las tropas zaristas impregnadas en las ideas ideas bolcheviques. Bandera escribió en sus memorias sobre "La enorme diferencia entre las unidades militares ucranianas y moscovitas".
En la primavera de 1922 su madre murió de tuberculosis. Desde 1922 Bandera fue miembro del Plast, una organización de scouts ucranianos. Acaba la escuela en 1927. En 1929 ingresa en la Organización de Nacionalistas Ucranianos (OUN), donde asciende rápidamente a diversos cargos y en 1933 ya era jefe regional y comandante de la Organización Militar Ucraniana (UVO).
En julio de 1934 fue arrestado por la policía polaca y condenado a muerte, pero la pena fue conmutada a cadena perpetua. El 1 de setiembre de 1939 comienza la Segunda Guerra Mundial con la invasión de Alemania a Polonia. El 13 de setiembre los guardias de su prisión huyen ante el avance aleman y Bandera resulta en libertad.
En 1938 los servicios secretos soviéticos del NKVD habían asesinado en Holanda al líder del OUN Yevguen Konovalets, y la OUN se dividió en dos fracciones rivales: la OUN(b) lidereada por Bandera, y la OUN(m) dirigida por Andriy Melnik. Al salir de prisión Bandera encabeza su fracción e intenta reunir a todos los grupos que abogaban por la independencia de Ucrania en el Comite Nacional de Ucrania (UNK).
El 30 de junio de 1941, aprovechando la invasión de la URSS por Alemania, en UNK proclama en Lviv la independencia de Ucrania. Los alemanes inmediatamente arrestan a Bandera y a sus partidarios. Bandera fue mantenido en el campo de concentración de Sachsenhausen hasta que poco antes del fin de la guerra lo liberan en octubre de 1944. Los alemanes esperaban que Bandera a cambio retomara las riendas del Ejército Insurgente Ucraniano (UPA), que luchaba tanto contra la Wehrmacht alemana como contra el Ejército Rojo, y la dirigiera sólo contra la URSS. Pero Bandera se negó a colaborar con los alemanes. Sus hermanos Oleksiy y Vasiliy, murieron en el Campo de Concentración de Auschwitz.
Desde 1945 Bandera ya era el líder indiscutible del UPA y la OUN. Estas organizaciones continuaron luchando contra la URSS y la Polonia comunista, hasta que los órganos represivos de estos países lograron aplastar su lucha activa a mediados de los años 50. Bandera se vio obligado a emigrar, pero continuó la lucha por la independencia de Ucrania desde allí.
El 15 de octubre de 1959, a la entrada de su casa en Munich, Stepan Bandera fue asesinado por un disparo de cianuro realizado por el agente del KGB Bogdan Stashynskyi. Bandera fue enterrado el 20 de octubre en el cementerio de Waldfriedhof, Munich. Poco después Stashynskyi mostró remordimientos y huyó del KGB, entregándose a la policía alemana y confesando todo. La justicia alemana condenó a Stashynskyi a 8 años por el asesinato de Bandera, declarando que la culpa principal la tenía el gobierno soviético, porque la orden de asesinar a Bandera vino del jefe del KGB Alexander Shelepin y del Premier soviético Nikita Jrushchov. En 2005 en una entrevista al diario ruso Komsomolskaya Pravda el antiguo jefe del KGB Vladimir Kriuchkov reconoció que "el asesinato de Stepan Bandera fue uno de los últimos casos en que el KGB eliminó a personas indeseables por medios violentos".
El régimen soviético acusó a Bandera de "terrorista" y "colaborador nazi". Pero hoy en la Ucrania independiente su papel real ha sido reconocido. La mayor parte de la población de Ucrania lo considera un héroe nacional ucraniano, que dirigió la lucha por la independencia nacional contra dos imperialismos: el alemán y el soviético.
En el 2006 la administración de la ciudad de Lviv anunció el traslado de las tumbas de Stepan Bandera, Andriy Melnyk, Yevguen Konovalets y otros líderes del UPA y la OUN a una nueva área del Cementerio de Lychakivskiy, dedicada especialmente a los héroes de la lucha por la independencia nacional. El 13 de octubre de 2007 se inauguró en Lviv un nuevo monumento de bronce a Stepan Bandera. Se espera que para el 1 de enero de 2009 se abra el complejo memorial "Stepan Bandera".

http://es.wikipedia.org/wiki/Stepan_Bandera

La Diosa de la Unidad Nacional


Богиня Нацiональної Єдностi

У аудиторiї Могилянки було просторо. Лекцiя скiнчилася i студенти розбiглися хто куди. Марійка залишилася сама. Насолоджуючись тишею, вона заглибилася у пiдручник з iсторiї України. Марійка читала про осiнь 1918 року. Саме тодi вирiшувалася доля нашої країни. Ще можна було зберегти незалежнiсть, державнiсть. Якби тiльки українцi змогли домовитися помiж собою... Але цього не сталося. Кожен думав про себе. Кожен ставив поперед усе власнi полiтичнi переконання, власнi амбiцiї.

Гетьман вiдмовився йти на компромiс, а Петлюра з Винниченко почали революцiю. Вони перемогли... але так i не змогли побудувати сильної держави. Слабка i хаотична, УНР стала легкою жертвою московських бiльшовикiв... Марійка закрила книжку. Їй було сумно.

- Ну чому?! - думала вона. - Чому вони не могли домовитися? Їх же ж тiльки троє було: Петлюра, Винниченко, Скоропадський... І хоч i рiзнi вони були, але ж Україна в них одна на всiх....Марійка зiтхнула. Їй хотiлося плакати. - Чому вони були такi впертi? - думала вона далi. - Невже тiльки через гордiсть? Чи може... - Вона зупинилася. - Може... їм бракувало любовi? Жiночої ласки?
Вона уявила собi їх трьох - самотнiх, заглиблених у полiтику чоловiкiв.

- Звiсно ж! Їм бракувало сексу! Саме вiдсутнiсть задоволення спонукала їх до агресiї, до сперечань. Тому й повстала Директорiя проти Гетьмана...
От якби була бiля них дiвчина-патрiотка, вiддана українськiй справi... Якби була вона готова до самопожертви... Може й не довелося б тодi Денiкiну та Ленiну битися помiж собою за Україну - бо жоден з них i носа б до нас не сунув!

- Шкода, що я народилася запiзно... - подумала Марійка.
Вона зiбралася i пiшла до дому. Заглиблена у думки, вона помилилася коридором i заблукала. Заняття вже скiнчилися i всюди було порожньо. Нема в кого спитати дороги!Раптом вона помiтила, що за одними з дверей горить свiтло. Вона постукала i, не дочекавшись вiдповiдi, увiйшла.

- Хто це! - почула вона суворий голос. - Хто це насмiлився перервати мою наукову думку?

- Це я... - сором'язливо сказала Марійка. Вона вже зрозумiла, що потрапила до лабораторiї якогось великого вченого.

Вчений схилився над мiкроскопом. Вiн був невисокий i сивий. Бiлий халат був пропалений у кiлькох мiсцях - кислотою, або навiть радiоактивними речовинами.

- Ну, заходь, раз вже увiйшла! - сказав вчений. - Ти з'явилася вчасно! Я тiльки що закiнчив найважливiшу наукову працю у iсторiї людства! І я вiрю - мiй винахiд добряче таки послужить нашiй Українi!

Марійка озирала кiмнату. Усюди стояли якись колби з рiзнокольоровими рiдинами, що вже кипiли, тягнулися проводи, блищали осцилографи i монiтори.

- Я - професор Борщевський з Кафедри українознавства, - вiдрекомендувався вчений. - А ти хто така?

- Марійка... - сказала Марійка. - Я студентка. А що Ви таке винайшли?

- Машину часу! - вiдповiв професор. - Вона може пересунути людину у минуле - i повернути назад.

- У будь яку епоху? - спитала Марійка. - І навiть...Вона зупинилася, вражена несподiваною думкою.- І навiть... у 1918 рiк?

- Авжеж! - гордо сказав професор. Марійка почервонiла.- Що з тобою, дiтонько? - схвилювався Борщевський. - Ану розповiдай-но, що там у твоєму серденьку?

І Марійка розповiла.

Професор замислився. Потiм побiг до гiгантського обчислювального пристрою i почав щось вираховувати.

- Ти маєш рацiю, - сказав вiн. - Ймовiрнiсть успiху складає шістдесят дев'ять вiдсоткiв. І якщо тобi пощастить... - Ходiмо мерщiй! - перервав вiн сам себе. - Часу гаяти не можна! Сiдай у це крiсло! - Марійка сiла. - Я перенесу тебе у п'яте жовтня 1918 року. Саме у цей день вiдбулися переговори помiж гетьманом та майбутнiми керiвниками Директорiї...

Вчений натиснув на якись важіль i в все Марійки попливло поперед очима.

На якись час стало зовсiм темно. Дiвчина прийшла до тями у незнайомiй кiмнатi. Все навколо було заставлено антикварними меблями. За столом у високiй козацькiй шапцi сидiв Симон Петлюра. Справжнiй! Винниченко ходив поруч.

- Ми ввесь час казали всім, що ми — нація робітників і селян, - схвильовано казав вiн, намагаючись у чомусь переконати спiврозмовника. - В наших Універсалах, відозвах, промовах скрізь ми підкреслювали, що ми робітниче-селянська нація, що буржуазії в нас національно-свідомої немає, що наша історія так нас обчистила.

- Для мене вже з початку нашого руху ясним було, що наші національне державні змагання повинні перейти довгі щодо терміну і тяжкі своїми пробами митарства, поки ці змагання в певні державні форми скристалізуються, - рiзко вiдповiдав Петлюра. - Всі з'їзди українські, в тому числі і військові, були для мене показником не сили (реальної і зорганізованої) нашого народу, а демонстрацією національних емоцій, які ще треба було мільйонним масам в собі усвідомити і які повинні шляхом послідовної боротьби перетрансформуватися в певні вольові рухи української нації, в певні акти боротьби за свої національно-державні змагання.

- Ах! - гукнула Марійка i впала на диван. Вона зробила вигляд, нiби знепритомніла.

Петлюра та Винниченко пiдбiгли до неї.

- Що з Вами, добродiйко? Вам погано? - схвильовано питали вони. Марійка не вiдповiдала.

- Пане гетьман! - закричав Винниченко. - Пане гетьман!

Вперше у життi вiн назвав Скоропадського "паном гетьманом".

- Га? - сказав той, вбiгаючи до кiмнати.

- Тут однiй добродiйцi дуже зле, - пояснив Петлюра. Вiн намагався приховати хвилювання. Усi троє схилилися над Марiйкою. Та вiдкрила очi.

- Вiзьмiть мене... - простогнала вона.

- Що? - не зрозумiли чоловiки.

- Займiться зi мною коханням... - тихо пояснила Марійка. - Утрьох... одночасно...

Скоропадський, Винниченко та Петлюра подивилися один на одного. Всi троє почервонiли.

- Інакше... я... помру... - i Марійка знов заплющила очi.

- Що будемо робити? - нерiшуче спитали гетьмана Петлюра з Винниченком. Тепер вони визнавали його за старшого.

Скоропадський задумався.

- Треба рятувати людину, - сказав вiн.

Чоловiки взялися до роботи. Борода та вуса Винниченка лоскотали Марiйчине обличчя. Він цілував її м'якими гарячими губами. Палаючий язик письменника увірвався до її рота. Трохи зашвидко, але ухилитися було неможливо. І вона віддалася його волі, віддалася цьому вторгненню. Тим часом руки Петлюри лягли на її груди. Отаман нещадно м'яв Марiйку. Пальці жадібно стискали її напружені соски. З делікатністю офіцера, Скоропадський повільно задрав її спідницю і опустив трусики донизу. Він ніжно провів долонями по її сідницях, насолоджуючись їхньою пружністю і красою. "Ах!" - сказав гетьман - "Какоє ето счастіє любоваться вамі!" Потім схаменувся і повторив це українською. М'який Винниченко, різкий Петлюра і вмілий Скоропадський торкалися неї утрьох, водночас. Вони робили що хотіли. Жоден куточок її тіла не сховався від чоловічих рук. Винниченко допоміг Петлюрі стягнути з Марiйки блузку та розстебнути ліфчик. Скоропадський зняв з неї спідницю. Тепер вона стояла перед ними голою. Чоловіки й не думали зупинятися. Їхні жадібні губи та язики ковзали тілом дівчини. Невміло, зашвидко, але... так було треба. "Це не мені треба, - думала Марійка. - Це - для України!" І вона забула про власні бажання. Головне тепер - це вони, оці троє, від яких залежить наше майбутня! Трохи нахилившись уперед, вона цілувала Винниченка - усюди. Вона стискала ротом чоловічі соски, лизала його шию і вуха, цілувала живіт... Потім її губи знайшли його гарячий жезл. Потім вона втратила почуття часу та простору. Марійка відчула, як чийся напружений прутень вперся поміж її сідницями. Інший тикався десь знизу, ніби розшукуючи вхід до її піхви. І вона допомогла йому рукою. Той різко врізався у Марiйчине тіло, і та зрозуміла, що прутень належав Петлюрі. Вона продовжувала пестити ротом прутень Винниченка. Той тихо стогнав і вдячно гладив дівчину по голові. Там часом орган Скоропадського почав повільно входити до неї ззаду. Гетьман не поспішав. Він рухався міліметр за міліметром. Але й не зупинявся. Очі заволокло туманом. У голові шуміло. Тільки б витримати! Не втратити тяму. Ти! Мусиш! Триматися! Швидше б... вони... кінчили... І вони ніби почули її думки. Не увійшовши й на половину, прутень гетьмана забився у конвульсіях. Петлюра востаннє різко всадив свій жезл у глибину її тіла. Той раптом обм'як і швидко висковзнув геть. Залишався Винниченко. Марiйка безсило впала на диван і поманила письменника рукою. Неслухняними руками вона спробувала взяла його за сідниці і спробувала притягнути до свого обличчя. Але він зупинив її. Письменник взяв руками дівочі груди і поклав поміж ними свій прутень. Марійка відчула, як він єлозить по ній. Туди-сюди... Це нагадувало масаж. Вона заплющила очі і удавано застогнала. Письменник прискорив темп. Гаряча сперма полилася на Марiйчини груди. Сперми було багато. Вона стікала на шию, на підборіддя... Письменник засмутився і встав.

- Дякую вам... трьом... - втомлено сказала Марiйка. - Це було... чудово, - збрехала вона і зробила вигляд, що засинає.

Скоропадський накрив її своєю шинеллю.Троє чоловіків подивилися один на одного. Вони не знали, що сказати. Зрозуміло було одне - ніколи вже не зможуть вони бути ворогами. Тихо, щоб не будити Марiйку, вони вийшли з кімнати.

Марiйка подивилася на годинник - залишалося ще десять хвилин... Їй і справді треба було відпочити...

***
- А я вже знаю, що Вам усе вдалося! - радісно привітав її професор Борщевський.

- Звідки ж Ви це знаєте? - здивувалася Марiйка.

- А Ви погляньте навколо!

Лабораторія тепер містилася у великій залі. Крізь широкі вікна било світло. Гігантські дивовижні апарати піднімалися аж до самої стелі.

- Ось як теперiшня влада українську науку фінансує! - гордо сказав професор.

На стіні висів величезний портрет Кобзаря. А під ним, на великім екрані світилося: "І чужому навчайтеся і свого не цурайтеся!"

- Вітаю, щиро вітаю! - сказав професор і поцілував Марiйку у щоку. Вони простилися.

Києво-Могилянська Академія нагадувала палац. Стіни було зроблено з бiлого мармуру. Де не де стояли статуї козаків у античному стилі. Замість стелі, високо над головою був скляний купол. До нього тягнулися пальми та баобаби зимового саду. Підлогу та сходи замінили швидкісні ескалатори. Усюди стояли комп'ютери - та настільки сучасні, що Марійка таких у цілому житті не бачила. Марійка ледве знайшла вихід на вулицю. Вона не впізнавала рідного міста. Усюди стояли хмарочоси з терасами та іонічними колонами.

На одному багатометровими неоновими літерами було написано: "Товариство Просвіта". На сусідньому - "Українська народня читальня (Бібліотека)". На третьому - "Музей української нацiональної історії". На четвертому - "НАЦІОНАЛЬНА ОСВІТНЯ АКАДЕМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ КУЛЬТУРИ (та культур етнiчних меншин)". На п'ятому - "Всеукраїнський Театр "Народнiй Поступ". Сьогоднi у програмi: Оперно-еротична мiстерiя "Козак Голота"." А на найвищому: "Українська Народня Держава. Мiнiстерство Культури".

Марійка вийшла на Майдан Четвертого Унiверсалу що бiля Хрещатика. Посерединi, помiж величезними фонтанами стояв пам'ятник.

Вона впiзнала статуї. Скоропадський, Винниченко та Петлюра стояли поруч, поклавши один одному руки на плечi. А поперед ними, зроблена з бiлого мармуру, стояла вона, Марійка."Батьки Української Народньої Держави та алегорична постать Дiвчини-Волi, богинi Нацiональної Єдностi" - прочитала вона на постаментi.

© Олександра Шелковенко (Саша Шло)


Es existiert solche Nation, wie die Juden nicht

Профессор Тель-авивского университета, историк Шломо Занд уверяет, что не существует такой нации, как евреи, а изгнание евреев с исторической родины – не более чем миф для оправдания создания государства Израиль.
Историк в своей книге "Когда и как вы стали евреями" пишет, что как такового еврейского народа не было, а существовали группы людей, исповедовавшие иудаизм, сообщает сайт MigNews.com.
Занд также утверждает, что изгнание евреев – фикция. Он поясняет, что римляне в принципе не прибегали к изгнанию завоеванных народов, а с приходом арабов, по его словам, большая часть иудеев приняла ислам и ассимилировалась в обществе. Он заключает, что современные палестинцы – потомки тех самых ассимилировавшихся иудеев.
Занд не отрицает миграцию евреев в Вавилон, но утверждает, что в большинстве случаев она была добровольной.
Историк также делает противоречивый вывод, что иудеи насаждали свою религию среди соседей, приводя цитату из книги Эстер. Занд также цитирует ранее проведенные в Израиле исследования, не удостоившиеся публичного обсуждения. Он подробно описывает иудейское царство на юге Аравийского полуострова и иудейских варваров в Северной Африке. По его мнению, еврейская община Испании (сефарды) выросла из арабов принявших иудаизм, которые завоевали Испанию у христиан-европейцев.
Ашкеназы, с точки зрения ученого, потомки Хазарского каганата, пошедшие на север. Занд подчеркивает, что идиш стал смесью хазарского наречия, которое принесли купцы, и немецкого.
Существование общин, исповедовавших иудаизм среди всех рас и на всех континентах, натолкнуло Занда на мысль, что большая часть общепринятых исторических истин об истории еврейского народа является вымыслом основоположников сионизма, которые придумали целый ряд догм, граничащих с расистскими тезисами.
Израиль должен отказаться от формулировки "Еврейское демократическое государство" и стать государством для всех, заключает он. http://www.newsru.com/religy/04mar2008/shlomo_zand.html

El 8 de marzo - el Día de las hembras soviéticas y la prostituta hebrea

8 марта - День советской самки и жидовской бляди
Итак, сегодня в Вавилоне - ДЕНЬ СОВКОВОЙ САМКИ. Главная задача совковой самки - плодить рабских биороботов(совков) для дальнейшей экспансии диавола. Так что этот поганый праздник имеет расовый антибелый контекст. Совдепия женоподобна. С 1917 года в ней культивируется некий особый "женский" культ. Советский тип женщины доминирует на территории России. Такой тип активно продвигает расовое смешение(в практической области). Даже сергияне канонизировали совковую бабку Матрону(в целях денордизации сознания своей итак донельзя обезбоженной склавино-мордвинской паствы), страшная однако религия у них...
Мужское(то есть арийское, северное, нордическое, христианское) подавляется, посмотрите подленькие передачи на россиянском ZOG-ТВ.(23 февраля как денбь советского педераста в расчёт не берём.) "Любовь"? Но любовь есть одна - К БОГУ! И истинная любовь подразумевает искоренение всех богоненавистных особей, уничтожение всего поголовья совков, жидов, муслимов, гуков, сергиан, гомиков, жидо-хамитских неокаинитов. Совки подменяют Любовь похотью, своей "любовью" к наслаждениям, к ханскому кнуту, к жидо-калмыку ВИлу и жидо-хачц Кобе.
Ну а из-за того, что день сей был введён благодаря усилиям двух жидовок - Клары Цеткин и Розы Люксембург(изначально стоило бы назвать 8 марта "днём жидовки"), то хозяин данного Журнала ОТ ВСЕЙ ДУШИ поздравляет всех жидовок с их пГаздником.
http://fedor-nazi.livejournal.com/84702.html

7 мар. 2008 г.

Ukrainian White Race




AVE JULIA CAESAR! AVE UCRANIA!


We are Socialists on the Nationalism Way

Ідеалізм, прагнення до боротьби за краще життя, прагнення справедливості, поляризація поглядів на розуміння і суть кращого життя та справедливості , нестримний потяг до дій та радикалізму, - це характеризувало молодь в будь-які часи, характеризує зараз і характеризуватиме завжди.

Загальновизнаним (з іншого боку дещо умовним) є поділ політичних поглядів на "праві" і "ліві". Для розуміння глибинної сутності цього поділу, а також його фальшивої умовності варто поглянути на його історичне коріння.


В період так зв. Великої французької революції, в парламенті Франції справа сиділи прихильники короля, а також традиційних етичних та організаційних устроїв у суспільстві, а зліва, як не парадоксально це звучить зараз, сиділи буржуа, ті хто хотів не лише скинути доволі несправедливу владу короля та феодалів, але встановити ще більшу несправедливість - знищити всяку традиційну етику, легалізувати лихварство - основу основ сучасної фінансової експлуатації, узаконити інші нетрудові прибутки, встановивши таким чином владу грошей, а також провести емансипацію ("звільнення") європейського іудейства - тих, хто у всі часи найкращим чином використовував лихварство для власного збагачення та експлуатації трудящих верств інших народів. Логіка ясна, якщо у нього багато грошей, то він не хоче терпіти владу якихось збіднілих аристократів чи настанови церковників, що дерти з людей відсотки це гріх. Більше того, ліві завжди сильно переймались проблемою як "просвітити темний народ", надати всілякі "права та свободи", запровадити "рівність" включно з паразитами, злочинцями та чужинцями, і завжди це здійснювалось шляхом масових репресій та звірячого терору. Борючись начебто за вільнодумство і "свободу слова" вони створили такі догми, за порушення яких будь-кого затаврують як ворога людства. При цьому "антифашистські" догми капіталізму і марксизму однакові, хоча на перший погляд можна зауважити різницю у ставленні до приватної власності. Марксизм і анархізм заперечує приватну власність, а капіталізм визнає її необмеженою. Проте на практиці це стає безумовно спільною ознакою цих ідеологій. За умов капіталізму вся власність належить невеликій купці капіталістів експлуататорів. Марксизм лише змінює експлуататорів перетворюючи керівництво держави на єдиного капіталіста і визискувача "урівнених" трудящих. Анархізм, взагалі нездійсненний на практиці, також не вирішує питання власності, оскільки передбачає заміну приватної власності "володінням", проте не визначає, кому саме належать права користування і розпорядження за умов відсутності держави, жодної ієрархії та дисципліни.


Тільки національний соціалізм дає можливість кожному громадянину володіти, користуватись і розпоряджаись майном справедливо, залежно від особистих результатів труда, забороняючи тим часом нетрудові прибутки, що виключає можливість експлуатації.
Феодалізм "правих" кінця XVIII ст. був далеко не ідеальною і доволі несправедливою моделлю устрою держави та суспільства, але феодалізму давно не існує і ніхто не змагає за його реставрацію. А "лівизна" в її історичних і сучасних проявах (так зв. антифашизм) не тільки була, але і залишається вірним союзником в тисячу разів гіршої за феодалізм системи, найбільш несправедливої з тих, які тільки знало людство - системи капіталізму. На плакатах марксистів і анархістів намальовані начебто антикапіталістичні гасла. Але що є на практиці?

Суб’єктом сьогоднішнього міжнародного капіталізму є транснаціональні корпорації. Вони ж є і суб’єктами глобалізму. Розростанню ТНК заважають чи заважали кордони держав, особливості локального законодавства, національні традиції та національні інтереси окремих спільнот чи держав, а також незалежні національні економіки. Тому фактично для ТНК є вигідним стирання будь-яких кордонів, уніфікація, а потім повне знищення будь-яких національних культур і традицій; всьому цьому також сприяє пропаговане лібералами расове змішування. Раси, народи, чоловіки і жінки для вигоди міжнародного капіталу перетворюють у аморфну масу споживачів.


Ідеологічним підґрунтям капіталістів та глобалістів є інтернаціоналізм, фемінізм, толерантність, ідеологія расового змішання, пропаганда дегенеративного мистецтва, проституції, наркоманії тощо. Але чудесним чином те саме ми бачимо у програмних та ідеологічних засадах лівих, причому від самого початку існування їхньої ідеології. Давайте задумаємось, хто висуває такі потрібні транснаціональному капіталу гасла "Бєз рас, бєз наций, бєз ґраніц", "Нєлєґальних людєй нєт" і так далі?


Ліві полюбляють боротись за права іммігрантів, щоправда лише на території Європи. Боротись за права трудящих у якому небуть Конго видається їм непотрібним, так само як захистити права утисненої білої меншості в ПАР. Тут знову очевидний простий мотив, адже не-європейці в європейських країнах слухняно віддають свої голоси за ліві та ліво-ліберальні сили на виборах і підтримують їх в поточній діяльності. Щоб переконатись в цім, достатньо глянути на виборчу статистику з Голландії, Бельгії чи Франції.


Що пропонують ліві для боротьби з ТНК та владою капіталу, крім закидання камінням макдональдсів і спалення опудал? Інтелектуали з їх числа вже придумали явище, що має замінити глобалізацію - "альтерглобалізм". Дослівно це означає "альтернативний глобалізм". Це теж глобалізація, але інакша - ліва. А чи це не одне і те ж саме по суті?


З древності відомо, що будь-яка істина проста як двері. Протистояти владі капіталу (так зв. "національного" чи транснаціонального, не має значення) можуть тільки національні держави. Держави, які існуватимуть на засадах збереження фізичного існування та національної ідентичності корінних там народів. Звісно, для того щоб відповідати своїй меті національні держави мають бути збудовані на соціалістичних засадах. Тільки знищення нетрудових прибутків і процентного рабства, пряма участь трудящих в доходах підприємств і націоналізація фінансових, страхових установ та банків забезпечить добробут громадян і повну економічну незалежність народу - автракію. Міцна національна держава може існувати виключно за умови створення справжньої народної спільноти, коли суспільство живе і діє як єдиний організм, а це неможливо коли один громадянин живе за рахунок іншого, або ж отримує нерівномірний прибуток чи живе з нетрудової діяльності, в той час як інші заробляють власним трудом. Коли нам, національним соціалістам, закидають буцім-то ми боремось лише проти влади чужорідного капіталу, ми різко зауважуємо, що ми боремось проти влади всякого капіталу, оскільки капітал не має національності, і вже сам по собі протистоїть будь-яким національним чи традиційним цінностям у своєму намаганні до зростання та самопримноження.

Наш соціалізм випливає з ідеалістичних міркувань, з міркувань любові до ближнього, а не з мети примітивного задоволення матеріальних потреб шляхом зрівнялівки. Ліві розглядають народ як сукупність різних меншин (національних, расових, сексуальних і т.д.), груп ображених, утиснених та опущених. Ми ж апелюємо до природних спільнот: раси, нації, сім’ї, бо тільки таким чином можна уберегтись від протиприроднього руйнівного наступу грошей, і повернути людей на служіння суспільному благу та турботу про ближніх.


Націоналізм без соціалізму є лише профанацією ідеї національного самозбереження. Так і бажання соціальної справедливості без національної ідентичності стає лише інструментом в руках міжнародного капіталу в придушенні волі народів до власного виживання і розвитку. Саме тому ми є соціалістами, які йдуть національним шляхом. Наш народ - це найдорожче, що ми маємо, і ми хочемо бачити його вільним. Тільки соціалістична віра в труд може звільнити народ з рабства грошей. Саме тому наша ідея має назву націонал-трудової. Ми переконані, що український соціалізм - єдина альтернатива існуючій системі і світлий промінь, який вказує нашому народу шлях у краще майбутнє. Саме тому наш прапор червоний, і це має для нас принципове значення.


Автор: Сашко Деснянський, Аналітична служба УНТПhttp://www.untp.kiev.ua/index.php?id=943

6 мар. 2008 г.

Aryan brother

An Aryan brother is without a care
He walks where the weak and heartless won't dare
For an Aryan brother, death holds no fear
Vengeance will be his, through his brothers still here

http://sparrow-hawk.livejournal.com/923412.html

Perkalaba and Jews

Ученые: Моисей получил 10 заповедей под воздействием наркотиков Библейский пророк Моисей находился под воздействием психотропных веществ, когда получил 10 заповедей на горе Синай. К такому выводу пришел профессор из Еврейского университета в Иерусалиме Бенни Шэнон после ряда экспериментов по воздействию различных наркотических веществ, которые он провел на себе.Как следует из его заявления, опубликованного в израильских СМИ, древние иудеи проводили свои религиозные церемонии, находясь под воздействием психотропных средств, которые добываются из растений, произрастающих на Синае и в пустыне Негев. "Обретение Моисеем Скрижалей Завета на глазах у всего народа Израиля является классическим примером коллективной галлюцинации", - утверждает ученый.Видение "неопалимой купины", в которой пророк узрел Бога, наказавшего ему вывести евреев из Египта, также, полагает Б.Шэнон, стало следствием наркотического опьянения. "В Библии говорится, что люди видят звуки, а это классический симптом", - пояснил он.Свои скандально-сенсационные выводы профессор основывает на собственном опыте. В 1991 году во время религиозной церемонии в лесах Амазонки в Бразилии он впервые попробовал напиток из психотропного растения айахуаски. Результатом этого эксперимента стали "видения звуков" религиозного содержания. "Я пережил видения, которые имеют духовно-религиозную коннотацию", - заявил Б.Шэнон, отметив, что воздействие айахуаски сравнимо с воздействием коры дерева акации, которая часто упоминается в Библии.Вместе с тем, как подчеркнул ученый, далеко не каждый после употребления таких растений создает Тору. "Для этого нужно быть Моисеем", - заключил он.
http://perkalaba-real.livejournal.com/253773.html

Курочка раба (мидраш с РАШИ)

Классические тексты с комментариями РаШи: "Кур Курей"
1. Жили-были дед и баба, и была у них курочка Ряба. 2. Снесла курочка яичко, не простое, а золотое. 3. Дед бил-бил, не разбил. 4. Баба била-била, не разбила. 5. Мышка бежала, хвостиком махнула, яичко упало и разбилось. 6. Дед плачет, баба плачет, а курочка кудахчет: 7. «Не плачь, дед, не плачь, баба. 8. Я снесу вам новое яичко, не золотое, а простое».

Комментарий РаШи: 1. Дед – старец. Подобно «И муж этот во дни Шауля был старцем» (Шмуэль I, 17:12). Сидел в воротах вместе с (прочими) судьями.
Курочка – согласно толкованию мудрецов, была из потомков голубя, отпущенного Ноахом. Возражает рав Цыпа: разве? Ведь учили мы, что курица – не птица. Нет, (была она) из потомков пророка Йоны. Как он – не птица, так и она (Ципорин 29 а).А если желаешь толковать аллегорически, толкуй так: добродетелью и трудолюбием была подобна курочке, что встаёт на рассвете и спешит снести яйцо, как сказано: «Встаёт затемно, чтобы приготовить еду» (Мишлей 31:15) Ряба – одетая в пёстрые одежды. Подобно «И сделал ему одежду разноцветную» (Берешит 37:3). Подарил ей особые одежды в знак любви. 2. Снесла - Подумала: «Чем отблагодарю благодетеля моего?» Тотчас свершилось чудо, и снесла яйцо из золота. Как сказано (Теhилим 34:16): «Взор Г-спода - к праведникам, и слух Его - к их молитве» (Курочка раба 2)Золотое – в напоминание о Иерусалиме, как сказано: «Йерушалаим шель заhав», и о Храме, что был покрыт золотом. Удостоилась этого, так как об Иерусалиме были все помыслы её. 3. Бил-бил, не разбил – ктив. А следует читать (кре): не раз бил. И это действие относится к курочке. А если скажешь, что относится к яйцу, то ведь сказано далее: «упало и разбилось».Для чего нужно грамматическое усиление? Чтобы подчеркнуть усердие деда и бабы в воспитании курочки, как сказано: «Берегущий розгу ненавидит сына своего, а любящий поучает его сызмальства" (Мишлей 13:24) 5. Мышка – старшая сестра Курочки. Из зависти решила она разбить яйцо. Подобно этому (Берешит 37:4): «Когда увидели братья его, что отец любит его больше всех братьев его, то возненавидели его» (Курочка раба 3)Другое толкование: завидовала сестре, поскольку та собиралась выйти замуж раньше неё, как сказано: «Сестра моя, невеста» (Шир-hа-Ширим 5:1)6. Дед плачет, баба плачет – есть множество аллегорических толкований этого стиха, я же пришёл ради простого смысла, и он таков: они оплакивали разрушение Храма, как сказано у пророка: «Как потускнело золото, изменилось отменное злато!» (Эйха 4:1)а курочка кудахчет – открылся в ней пророческий дар. И везде, где встречаем слово «кудахчет» вместо «говорит», далее следуют пророческие речения от имени Вс-вышнего. «Не плачь...» – это слова утешения. 7. «Я снесу вам новое яичко» - следует понимать аллегорически: Я отстрою Вам новый Храм.Не золотое, а простое (на иврите «там»)– мудрецы спорят о смысле этого стиха. Я же считаю, что простой смысл таков: лишь прямодушные («тмимим»), подобные деду и бабе, удостоятся увидеть Храм отстроенным.

http://alex-rybalka.livejournal.com/28725.html

Bjork in China

Исландская певица Бьорк вызвала негодование у своих китайских поклонников жестом в поддержку Тибета, сообщает BBC News. Выступая в минувшее воскресенье на концерте в Шанхае, певица завершила исполнение своей песни "Declare Independence" ("Объяви независимость") скандированием "Тибет, Тибет! (Tibet! Tibet!)". Поступок Бьорк не освещался в официальных китайских СМИ, для которых тема независимости Тибета, присоединенного к КНР в 1951 году, является табу. Однако многие местные фанаты певицы в своих онлайн-дневниках высказали недовольство. "Я люблю Бьорк и не имею ничего против ее точки зрения. Но ее поступок слишком неуважителен и эгоистичен", - говорится, в частности, в одном из них. Напомним, что Бьорк уже не впервые использует песню "Declare Independence" в политических целях. На недавнем концерте в Токио она посвятила ее независимости Косово, после чего ее концерт в Сербии был отменен по инициативе организаторов. Также певица использовала ее как призыв к независимости Гренландии и Фарерских островов, принадлежащих Дании.
http://alesarkush.livejournal.com/250033.html

3 мар. 2008 г.

Мемуары о Холокосте бельгийской писательницы оказались вымыслом

71-летняя бельгийская писательница Миша Дефонсека призналась, что ее переведенная на 18 языков книга Миша: мемуары о Холокосте является выдуманной. В истории Дефонсека все оказалось неправдой, и автор книги даже не еврейка.
Вопросы к писательнице, ныне проживающей в США, появились у бельгийской газеты Le Soir. А недостоверность истории Дефонсека установила специалистка по генеалогии из США Шарон Сарджент, The New York Times.
В книге Миша Дефонсека (Misha Defonseca) описала историю спасения маленькой девочки Миши из варшавского гетто. После освобождения она прошла в поисках своих родителей 3000 километров по воюющей Европе. Ей довелось жить с волками и даже убить немецкого солдата.
Теперь, под давлением прессы, Дефонсека призналась, что ее настоящее имя - Моник де Вэль (Monique De Wael). Ее родители были бельгийским участниками Сопротивления, арестованными и убитыми нацистами. После их гибели девочку воспитывали дед и дядя.
Дефонсека настаивает, что, несмотря на вымышленную фабулу, ее книга содержит эмоциональную правду: "Это моя история. Пусть это не подлинная реальность, но она моя. Временами мне трудно различить действительность и внутренний мир".
Случай квази-мемуаров, таких как у Дефонсека, - не единственный. Так, в 1994 году был разоблачен Биньямин Вилькомирский (Binjamin Wilkomirski), автор книги Fragments (Осколки), в которой он описал свою жизнь маленьким ребенком в концлагере. Выяснилось, что он провел все военные годы в Швейцарии.
В 2004 году обнаружилось, что автор произведения Stolen Soul (Украденная душа) Бернард Брухэм (Bernard Brougham), писавший под именем Хольстейн (Holstein), был уличен в том, что он вытатуировал номер заключенного Аушвица на руке ради придания достоверности своей книге, которая в действительности оказалась полным вымыслом.
http://korrespondent.net/showbiz/393393

2 мар. 2008 г.

6 millones de hebreos contra 7 millones de ucranianos! Donde la verdad?


EL IMPERIALISMO
HEBREO-RUSO COMUNISTA
ASESINO MAS DE 7 MILLONES DE UCRAINOS
POL MEDIO DEL HAMBRE PLANIFICADO!

Pseudo-NS in Russia

Лже-НС в России как правило характеризуется одним или несколькими из следующих признаков:

1. Акцентирование основного внимания на "борьбе с чурками" при одновременно практически полном замалчивании "еврейской проблемы". Если о ней и говорится, то либо в контексте "жидоолигархов", либо для пинания христиан, поклоняющихся, де, "распятому жиду" (об этом см. ниже). При этом среди чурок "мочат" в основном "таджикских дворников", то есть работяг-гастарбайтеров, а не высокоуровневых членов инородческих мафий. В результате рядовые скинхеды попадают за решетку, а в народе сильнее закрепляется мнение о нацистах, как злобных хулиганах-гопниках.

2. Отказ от расовой теории (обычно под предлогом, что она де "устарела", либо "годилась только для Германии"). Как следствие - занятие ключевых постов в "НС-организациях" людьми, в которых преобладает ост-балтийская кровь - самая низшая в арийской группе.

3. Исповедание современного неоязычества или сатанизма вкупе с непременной агрессивной хулой на христианство (которое, якобы, внесли на Русь жиды). Распространение выдуманных жидами после Второй Мировой войны баек об "Оккультном Рейхе", "антихристианстве Гитлера", принятие на ура таких подделок как книга Раушнинга, "Застольные беседы Гитлера", "Второй том Майн Кампф" и пр.

4. Празднование "Дня Победы", поддержка СССР во второй Мировой Войне (или же власовский вариант "против Гитлера и Сталина").

5. Общий антиевропейский и антизападнический уклон (обычно аргументируется "особостью русской цивилизации", которая, де, не Европа и не Азия). Более тонкий вариант: германофилия в сочетании с антиамериканизмом и англофобией, а также неприязнью к странам Восточной Европы (Польше, Прибалтике). Презрительное отношение к Украине (особенно западной) и украинцам; шутки и издевки над украинскими культурой и языком.

6. Азиатчина в мышлении, поведении и культуре. Отрицание индивидуализма, коллективизм. Предпочтение жизни в 500-квартирной многоэтажке собственному домику на удаленном хуторе. Культивировация современной рок-, поп- и джаз-ритмов (являющихся порождение негритянской культуры). Нелюбовь к классической музыке, которая является подлинным проявлением арийского духа. Симпатия к Московии, предпочтение ее перед Новгородом и Великим Княжеством Литовским в истории.

7. Борьба с т.наз. "русофобией" или "врагами русской нации". Обычно сопровождается заявлением, что "нация выше расы" (это обычно служит аргументом для ярого антизападничества, упомянутого в пункте пятом). Сюда же относятся любые проявления "российского патриотизма", определяющего "русофобию" как "нелюбовь к России".

8. Этатизм, стремление построить "сильное государство" с "вертикалью власти". Преподносится в образе "Великой русской империи под знаком свастики". Часто сочетается с монархизмом, желанием "царя-батюшки".

9. Нелюбовь к историческому национал-социализму как таковому. Часто - неприятие личности Гитлера (или же в более тонком варианте: "Гитлер - мой враг и учитель"). Утверждение некоего особого "русского НС", якобы отличного от "германского НС". Отрицание национал-социализма как панарийского (паневропейского) интернационализма.

10. Гомосексуальность, явная или латентная. Организация, за редким исключением, чисто мужская. Обилие фотографий накачанных мужиков (часто - с голыми торсами) на ее вебсайте при полном отсутствии "женских аттракторов". Как следствие - замалчивание роли женщины и вообще семьи в политике Третьего Рейха. Тест на этот пункт - вопрос о 2 миллионах немецких женщин, изнасилованных "русскими освободителями". Если "нацист" при ответе солидаризируется с красными зверьми - значит, данный пункт к нему применим.

http://community.livejournal.com/ns_gesellschaft/214080.html

Memory of Volksfuhrer


Всем тем кто считает себя национал-социалистом, необходимо посмотреть видео, запечетлившое последнего фольксфюрера, истинного арийца и бойца Новой Европы Леона Дегреля.http://www.youtube.com/watch?v=r4goMVPc0TIДегрель был истинным христианином, сторонником объединения Европы на расовой основе. Основатель партии "Christus Rex"("Христос Царь"). В качестве корреспондента принимал участие в "войне Кристерос" в Мескике между коммунистами "Национал-революционной партии" и сторонниками католической церкви, именовавшими себя "кристерос". Симпатии Дегреля разумеется были на стороне последних, и в 1934 году ему приходится буквально бежать из страны.Во время войны против красного зверя, вступил в легион "Валлония", сначало в качестве рядового. Проявил мужество на полях сражений с большевистскими зверьми. Дослужился до должност командира своей дивизии. Был личным другом Фюрера.После поражения, получил политическое убежище в Испании, у Франсиско Франко. Возглавил "Общество испанских друзей Европы", фактически воссоздал национал-социалистическое движение после войны.Будучи непримиримым врагом дьявольского большевизма и безбожного Совдепа, на протяжении всей своей жизни остался ненавидим прислужниками багряного зверя апокалипсиса. Упокоился в 1994 году, как подобает истинному христианину.Обратите на символику флага рексисткого движения.

http://community.livejournal.com/ru_ns/186632.html

NAZI LIBERTA


1 мар. 2008 г.

THE WORLD SACRED MONARCHY AS THE ANTIPODE OF THE USA

Новый мировой порядок (а, точнее, транснациональная тирания) будет установлен при помощи совершенно правильных идей, истолкованных превратно. Возьмем, к примеру антиамериканизм. Нужно ли противостоять экспансии США? Ну да, конечно. Однако тему антиамериканизма раздувают донельзя, выставляя США как этакое воплощение всемирного зла. На самом деле, это одна из экспансионистских держав, каковых в истории было множество. Вопрос противостояния им есть вопрос наличия сильной и суверенной (по-настоящему) государственности. И всё. Но "противостоять" американизму можно и с позиций чего-то еще более опасного. Например, с позиций пацифизма и космополитизма - дескать, давайте бороться против этого государства-монстра и за усиление роли мирового сообщества. Кстати, последняя тема сегодня звучит очень мощно. И это меня очень сильно настораживает. Вроде бы имеется ввиду ООН, но она сегодня "плетется в хвосте" у США. Поэтому не исключено, что в будущем, на волне победоносного антиамериканизма (рано или поздно, но Штаты вступят в серьезный кризис), возникнет движение за "новое содружество наций", еще более тесное - вплоть до образования мирового правительства. (Возможно, что это правительство будет создано на базе реорганизованной ООН.) Миру будет объявлено, что с диктатом США покончено и все наивно возрадуются. Но вот тогда-то и наступят времена совсем иного и гораздо более опасного, невиданного еще в истории, диктата - транснациональной олигархии. Не исключено, что творцы нового мирового порядка активно задействуют идеи традиционализма. Например, Эволы и Генона. Мэтры традиционализма, особенно Эвола, очень не жаловали национальную государственность, считая, что именно она создала предпоссылки для антитрадиционных революций. И завтра эту критику можно будет запросто использовать в интересах транснациональных структур. Выдвинут проект создания "всемирной священной монархии", призванной "объединить" человечество и "вернуть" ему былую "высокую духовность". Вот почему сегодня очень опасна прямая, "бычья" атака на "ценности Модерна" (Те же США, пожалуй, единственное государство Модерна в мире - после крушения СССР.) Надо иметь ввиду, что эта атака входит и в планы сил, которые хотели бы спародировать Традицию.

http://a-eliseev.livejournal.com/407779.html

Hearings about that Medvedev - the Jew, have disturbed the Jewish community of Russia. To it advise it to not advertise

Слухи о том, что Медведев - еврей, обеспокоили еврейскую общину России. Ему советуют это не афишировать

Российская еврейская община встревожена кампанией, развязанной националистическими партиями, – а именно слухами о том, будто Дмитрий Медведев, лично подобранный президентом Владимиром Путиным преемник, является евреем по национальности. Лидеры российской еврейской общины отказываются публично комментировать эти слухи, опасаясь придать им оттенок достоверности, указывает израильская газета Ha'aretz.

В кулуарах, однако, один из них сказал: "Я молюсь, чтобы это не оказалось правдой, так как это принесет лишь неприятности для него и для нас". Медведев, недавно сообщивший в интервью одному из российских еженедельников, что в возрасте 23 лет принял крещение как православный христианин, не комментирует эти слухи. Но израильское издание ссылается на сайты в рунете, где полно сообщений о его гипотетических еврейских корнях.

Слухи базируются, например, на том факте, что его деда по матери звали Вениамин – что похоже на древнееврейское имя Биньямин - а фамилию деда (Шапошников) иногда носят евреи. У националистов есть претензии к жене и матери преемника.

Газета Ha'aretz почему-то в пример приводит анонимное сообщение с форума сайта "Izbiratel.ru: "Преемник Путина Дмитрий Медведев - галахтический еврей, его мать Юлия Вениаминовна - 100% еврейка, была учителем словесности в Педагогическом институте имени Герцена, жена Светлана в девичестве Линник тоже еврейка. Принципиально ничего не имею против евреев, но Россия не Израиль".

Николай Бондарик, глава санкт-петербургского отделения националистической "Русской партии", в среду сказал в интервью The Moscow Times: "Мы категорично против него (Медведева), так как он по национальности еврей и не скрывает своей симпатии к иудаизму".

Бондарик также утверждал, что после прихода Медведева к власти иностранцы и евреи разграбят природные богатства России; "десятки тысяч" израильтян получат ключевые должности в таких органах, как "милиция, армия и спецслужбы", и Россия порвет отношения с арабским миром.

Ha'aretz также отмечает: в декабре во время празднования праздника Ханука Медведев посетил еврейский общинный центр в Москве. Это было всего за три дня до того, как Путин благословил его как своего предпочтительного преемника. Таким образом во всех сюжетах на телевидении о новом "престолонаследнике" были и кадры, запечатлевшие его в окружении лидеров еврейской общины, на фоне ханукальных свечей и Торы.

Еврейская община было обрадовалась, но теперь чувствует себя затруднительно. С одной стороны, благожелательный визит Медведева вселил надежду, что его президентство положительно отразится на жизни общины. С другой - в кулуарах некоторые лидеры отметили, что это хорошее отношение может вызвать негативную реакцию, которая усилит антисемитские тенденции в России: "Ирония в том, что мы делаем все возможное, чтобы вернуть евреев в лоно иудаизма, но в данном конкретном случае, когда речь идет о следующем президенте, для еврейской общины будет лучше, чтобы он не называл себя иудеем и не навлекал тем самым на себя критику".

Поиски евреев в российской власти: от Фрадкова до Жириновского

Поиски евреев в российской власти - любимая тема националистов, да и внимание широкой публики тема время от времени привлекает. Например, израильская газета Haaretz называла предыдущего российского премьера Михаила Фрадкова евреем, узнав, что его отец еврей. А местные комментаторы даже заявляли, что это "не случайность, а гениальный политический ход". Главный раввин России (по версии ФЕОР) Берл Лазар, комментируя назначение, заявил, что встречался с Фрадковым, что премьер положительно относится к иудаизму и содействует развитию еврейской общины в России.

Владимир Жириновский в своей книге "Иван, закрой свою душу", которая вышла в свет в июле 2001 года, признался, что его отец был евреем и что многие его родственники были убиты фашистами. "Мой отец был евреем, польским евреем, - пишет Жириновский. - Его звали Вольф Исаакович Эйдельштейн". В 1994 году были обнародованы данные из милицейских архивов, согласно которым Владимир Эйдельштейн сменил свою фамилию на Жириновский, когда ему было 18 лет. В 2006 году Жириновский ездил в Израиль искать его могилу.

Впрочем, собственные корни не мешают Жириновскому относиться к евреям более чем прохладно. В той же книге содержатся и такие пассажи: "Коммунизм придумали евреи. Мои университеты, моя учеба прошла под знаком и огромным влиянием этой еврейской заразы... Евреи являются источником этой суперзаразы, этой чумы ХХ века - коммунизма... Почему я должен отказываться от русской крови, русской культуры, русской земли и любить весь еврейский народ из-за одной капли крови, которую мой отец оставил в теле моей матери?"

"СЕКРЕТНЫЕ МАТЕРИАЛЫ РОССИИ", февраль 2008 г

Национал-социализм как мировоззрение

"Работы, которыми сегодня торгуют вразнос, преподнося их как философию национал-социализма, не имеют ничего общего с внутренней истиной и величием этого движения."Мартин Хайдеггер "Что такое метафизика"

"Я не верю в то, что философия, понимаемая в узко теоретическом смысле, способна оказать влияние на политику. Для этого необходимо, чтобы она была воплощена в идеологию или мировоззрение. Так, как это было, к примеру, с просветительством, марксистским диалектическим материализмом и с определёнными философскими учениями, вошедшими в концепцию немецкого национал-социализма." Юлиус Эвола (из интервью)

Каждый по-своему приходит к национал-социализму. Меня лично привела к нему, как бы парадоксально это не звучало, философия. Если в "стране Советов" основным философом считался Маркс (о Ленине, как о философе, не может быть и речи, достаточно взять в руки одно из первых изданий его "Философских тетрадей", где на полях, в качестве комментария, в 99 случаях из ста, встречается слово "говно"), в странах демократии - доктор Фрейд, то философом страны победившего национал-социализма стал Ницше. Для меня этого оказалось вполне достаточно, чтобы заинтересоваться этим мировоззрением.Прежде всего, стоит отметить, что первое с чем я столкнулась, это крайняя недостоверность большинства исследований, посвященных национал-социализму. Особенно это касается так называемого "оккультного" происхождения нацизма. Приведу лишь один пример. В книге Н. Гудрик-Кларка "Оккультные корни нацизма", автор, говоря об увлечении Гитлера астрологией, ссылается на книгу Эллика Хау "Дети Урании", в которой как раз совершенно чётко доказано, что это не более, чем выдумка журналистов. За последнее время, изучив гору подобной литературы - которую по-преимуществу можно назвать макулатурой - я пришла к выводу, что разговор об "оккультных корнях" нацизма не имеет под собой никаких оснований. Да, существовали такие общества как Туле, Вриль и ещё целая куча подобных организаций и некоторые будущие руководители Третьего Райха действительно в них состояли, однако, возьму на себя смелость утверждать, что существенного влияния на становление национал-социалистического мировоззрения они не оказали. В своё время Фюрер, определяя свое движение, сказал следующие слова: "Тот, кто видит в национал-социализме лишь политическое движение, ничего в нем не понял. Национал-социализм - это воля к созданию сверхчеловека". Именно это его высказывание неизменно цитируют все исследователи пресловутых "оккультных корней". Однако, большинство из них, по всей видимости, не способны осознать того простого факта, что загадка национал-социализма состоит вовсе не в его связях с тайными обществами, но в самом факте его появления как таковом. Понять уникальность национал-социализма как мировоззрения (именно мировоззрения, а не просто идеологии) на основании чисто рационального, логического мышления практически невозможно.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Восточная Фаланга - независимая исследовательская и консалтинговая группа, целью которой является изучение философии, геополитики, политологии, этнологии, религиоведения, искусства и литературы на принципах философии традиционализма. Исследования осуществляются в границах закона, базируясь на принципах свободы слова, плюрализма мнений, права на свободный доступ к информации и на научной методологии. Сайт не размещает материалы пропаганды национальной или социальной вражды, экстремизма, радикализма, тоталитаризма, призывов к нарушению действующего законодательства. Все материалы представляются на дискуссионной основе.

Східна Фаланга
- незалежна дослідницька та консалтингова група, що ставить на меті студії філософії, геополітики, політології, етнології, релігієзнавства, мистецтва й літератури на базі філософії традиціоналізму. Дослідження здійснюються в рамках закону, базуючись на принципах свободи слова, плюралізму, права на вільний доступ до інформації та на науковій методології. Сайт не містить пропаганди національної чи суспільної ворожнечі, екстремізму, радикалізму, тоталітаризму, порушення діючого законодавства. Всі матеріали публікуються на дискусійній основі.

CC

Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0

Эта лицензия позволяет другим перерабатывать, исправлять и развивать произведение на некоммерческой основе, до тех пор пока они упоминают оригинальное авторство и лицензируют производные работы на аналогичных лицензионных условиях. Пользователи могут не только получать и распространять произведение на условиях, идентичных данной лицензии («by-nc-sa»), но и переводить, создавать иные производные работы, основанные на этом произведении. Все новые произведения, основанные на этом, будут иметь одни и те же лицензии, поэтому все производные работы также будут носить некоммерческий характер.

Mesoeurasia

Mesoeurasia
MESOEURASIA: портал этноантропологии, геокультуры и политософии www.mesoeurasia.org

How do you like our website?

>