Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Традиция - Революция - Интеграция

Вы, Старшие, позвавшие меня на путь труда, примите мое умение и желание, примите мой труд и учите меня среди дня и среди ночи. Дайте мне руку помощи, ибо труден путь. Я пойду за вами!

Наши корни
: Белое Дело (РОВС / РОА - НТС / ВСХСОН), Интегральный национализм (УВО / УПА - ОУН / УНСО), Фалангизм (FET y de las JONS / FN), Консервативная революция (AF / MSI / AN / ELP / PyL)
Наше сегодня: Солидаризм - Традиционализм - Национальная Революция
Наше будущее: Археократия - Энархизм - Интеграция

17 дек. 2013 г.

Сергей Кара: Путь из водоворота

(с) Специально для "Восточной Фаланги"

Киев, Майдан Незалежности, декабрь 2013-го. Первый канал российского телевидения захлебывается, рассказывая о злобных бандеровцах, устроивших бунт посреди украинской столицы. А на экране я вижу море людей, и лица их не выражают никакой злобы. Лишь воодушевление и гордость за свою решимость.

— Человек, поддерживающий чужое национальное движение, которое направлено против русских, не может считаться русским националистом! – безапелляционно клеймит меня  старый приятель, когда я излагаю ему свою точку зрения о необходимости консолидации националистов  России и Украины.

Не против русских, а против имперских притязаний Москвы, – парирую я. – Национализм не может быть направлен против других народов, он лишь защищает интересы своего.

— Да ты посмотри на их лозунги!  «Единайтесь, украинцы, но не с москалями!», «Украина - це Европа, а Россия - це ярмо!» Это те же бандеровцы, что всегда ненавидели русских людей! – продолжает кипятиться оппонент.


Слово «москали» никогда не обозначало русского народа. Им называли в Малороссии представителей имперской власти, справедливо наделяя их склонностью к обману и всевозможному жульничеству…

Разговор наш зашел в тупик, и мы не достигли  понимания. Товарищ находился в плену предрассудков, созданных вековой пропагандой. Но я решил разобраться в этом вопросе и обратился с ним к лидерам националистов России. 

Моими собеседниками стали глава Высшего национального совета этнополитического объединения «Русские»  Дмитрий Дёмушкин и руководитель политической партии «Великая Россия»  Андрей Савельев. Беседа оказалась интересной и высветила очень глубокие проблемы. 

Марина Струкова: Священная тряпка

Люди идут по широкому красному флагу с изображением серпа и молота. Полотнище распластано по серой брусчатке намеренно, напоказ. Его фотографируют и выкладывают в Интернет снимки с комментарием "Вхiд на Майдан Незалежностi".

И как не возмутиться старому коммунисту или молодому выкормышу гнезда Кремлёва такой ситуацией?

В этой сценке видится мне смысл ритуальный и метафизический: окончательное попрание чуждой святыни, решительное отречение от прошлого. Каждый, наступивший на красное полотнище, тем обесценивает для себя День Победы, когда такой же флаг в дыму взвился над Рейхстагом; все стройки и культурные проекты Советского Союза; оскорбляет его идеологию и вождей…

Но тем же и отдаёт дань памяти своих предков, которых большевики тащили на допросы, обирали в сельсоветах, унижали на собраниях, исключали из институтов, запрещали высказывать собственное мнение, обманывали десятилетиями, использовали как «пушечное мясо», устраивали целым регионам «усмирение голодом». И над этой бездной стенаний и слёз гордо реял красный флаг, пропитанный кровью расстрелянных донских казаков и тамбовских повстанцев, аристократии и крестьянства, священства и царственных мучеников.

Сергій Тарадайко: Вершник

І я глянув, – і ось кінь білий,
а той, хто на ньому сидів, мав лука.
І вінця йому дано, і він вийшов, як
переможець, і щоб перемогти.
(Об’явлення Івана Богослова, 6:2)


Ти сідаєш перед пультом, або монітором, або кермом і насамперед − щось вмикаєш: або двигун, або живлення. Тепер можна рухатись. Очевидно, мова про дуже відмінні пристрої, та при цьому ми відразу відчуваємо й дещо спільне. Передусім − отой загальний образ машини як такої. Виникає навіть якесь чуття небезпеки, особливо у тому випадку, коли йдеться про чужу чи незнайому поки машину. Здавалося б, усе просто: всі машини побудовані, власне кажучи, на знанні. Тому нам, аби впевнено себе почувати, необхідно лише засвоїти принцип дії та головні відомості з устрою. Втім, насправді − зовсім інакше. Бо давайте казати прямо: самі по собі знання дуже мало нам допоможуть. Адже перш за все тут потрібне якесь уміння, радше вправність аніж знання.

Може скластися таке враження, ніби згадане зараз явище цілковито стосується техніки. Втім, ідеться про дещо більше − про керування взагалі. Можна сказати, що так само керують і банком, і підприємством, і командою. Так само треба міцно тримати в руках якесь достатньо складне утворення. Більше того, чому б не піти ще далі? Чи не стало згадане явище самою суттю нашого часу? На відміну від минувшини, коли люди лише схилялися перед обставинами (тож і тлумачили їх як «фатум» або «долю»), − сьогодні ми намагаємося впливати на ці обставини чи хоч би скеровувати їх у потрібний для себе бік. Отже, бачимо вже певну схему: ти стикаєшся з чимось явно більшим за тебе (чи сильнішим, чи потужнішим, не важливо), проте керуєш ним саме ти.

Сергій Тарадайко: Ординська напасть

Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»

(Т.Шевченко. І мертвим, і живим...)


«Тисяча плато» Ж.Дельоза й Ф.Ґваттарі - це, напевне, чи не остання велика книга з філософії. Найбільше вражає те, що, виявляється, можливо – ніби згадавши класичні приклади – створити своє власне бачення світу... Більше того, практично не користуючись отими звичними «категоріями» й філософськими поняттями. – Всі використані «концепти» й численні терміни були взяті з якихось інших дисциплін, дуже далеких від філософії, але тут вони вживались у значно ширшому розумінні.

Для прикладу можна взяти протистояння між «осілим» і «кочовим». Адже ці відомі поняття стосуються різних способів існування (в історичному й дуже конкретному смислі), та Дельоз і Ґваттарі поширюють їх на бачення всього соціуму, більше того, – на відповідні способи мислення.

Буквально дані поняття причетні до положення на землі. Так «осіле» засвідчує про незмінність і навіть облаштованість цього місця, – «кочове» ж, очевидно, це постійне пересування. Вже звідси можна багато чого здобути. Зауважимо: стан осілості не тільки визначає форми життя, але змінює й перетворює саму землю. Вже перший прояв осілості, житло, дуже впливає на розуміння всього довкілля. Це така собі точка відліку, з якої щоранку розпочинається новий день, – отже, звідси визначаються наші сторони світу, певні напрямки та відстані. Хоч яким це здається дивним, але скромне й невелике за розмірами житло... впорядковує розуміння цілого світу.

Сергій Тарадайко: Володимирова провина

Перуна ж повелів він прив’язати
коневі до хвоста і волочити з Гори...

Повість временних літ . Рік 988


Одною з визначальних подій в історії наших предків було, звичайно, запровадження християнства. Ми розглянемо тут єдиний епізод отої доби. Напочатку треба згадати, що хрестити давніх язичників було дуже непросто. Це помітно навіть у складі десяти заповідей, адже перша з них недаремно наполягає: «Нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене». До того ж і друга про те саме, ще більше загострена проти язичників: «Не роби собі кумира». Таким чином, і «не вбивай», і «не кради» – все це потім. Але найперше – треба зректися старих богів і позбутися «кумирів».

Отже, згідно з цими вимогами, Володимир мав якнайперше звалити отих язичницьких ідолів. І зробити це привселюдно. Ба більше, зробити так, аби кияни таки відчули, що вороття вже не буде. Щоб усе це – закарбувалося в їхній пам’яті. Саме так воно й відбулося. Напередодні самого хрещення, Володимир, як у літописі, «повелђ» поскидати усіх кумирів – «тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори...»[1] Більше того, «пристави» до нього дванадцять мужів, неначе «апостолів», аби лупили його жезлами. Протягнувши, вони скинули його у Дніпро. Та Володимир наказав їм супроводжувати Перуна й надалі, доки не пройде пороги. Коли ж і приб’ється де до берега, то відштовхувати... Здавалося б, усе просто: бо старе мало звільнити місце новому.

Бируте Ланге: Косовская мистерия

«Куд год се кренем, тебе си вратим поново,
Кто да и отме из моje душе Косово!»

Посвящаю одному удивительному человеку из Косовской земли, разговоры с которым никогда не уйдут из моей памяти. Рассказ основан на реальных событиях, пережитых мною несколько лет назад.


Призрен, сердце святое многострадальной косовской земли! Место пролитой крови и мужества, место, что в памяти и душе каждого, кто жил здесь и проникся особенной одухотворенной красотой и величием этой земли. Балканы разверзались пред нами как величавое и захватывающее зрелище – смотрели со слезами на глазах на эти пространства, что жили в памяти много лет, проведенных вдалеке отсюда.

- Ой, Призрене, граде, -тихо прошептал человек, смотрящий вдаль. –Наконец-то я увидел тебя, я могу поклониться твоим святыням, земля моего сердца… Он тихо стоял так несколько минут и казалось думал о чем-то что причиняло боль и в то же время – о чем-то величавом, прекрасном завораживающем. Потом он поклонился до земли и преклонил колено… Когда поднялся, глаза были наполнены слезами, а лицо выглядело удивительно одухотворенным. Теперь мне стало ясно, насколько глубокое переживание было у него-мужественного и глубоко страдающего сына древней балканской земли.
Восточная Фаланга - независимая исследовательская и консалтинговая группа, целью которой является изучение философии, геополитики, политологии, этнологии, религиоведения, искусства и литературы на принципах философии традиционализма. Исследования осуществляются в границах закона, базируясь на принципах свободы слова, плюрализма мнений, права на свободный доступ к информации и на научной методологии. Сайт не размещает материалы пропаганды национальной или социальной вражды, экстремизма, радикализма, тоталитаризма, призывов к нарушению действующего законодательства. Все материалы представляются на дискуссионной основе.

Східна Фаланга
- незалежна дослідницька та консалтингова група, що ставить на меті студії філософії, геополітики, політології, етнології, релігієзнавства, мистецтва й літератури на базі філософії традиціоналізму. Дослідження здійснюються в рамках закону, базуючись на принципах свободи слова, плюралізму, права на вільний доступ до інформації та на науковій методології. Сайт не містить пропаганди національної чи суспільної ворожнечі, екстремізму, радикалізму, тоталітаризму, порушення діючого законодавства. Всі матеріали публікуються на дискусійній основі.

CC

Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0

Эта лицензия позволяет другим перерабатывать, исправлять и развивать произведение на некоммерческой основе, до тех пор пока они упоминают оригинальное авторство и лицензируют производные работы на аналогичных лицензионных условиях. Пользователи могут не только получать и распространять произведение на условиях, идентичных данной лицензии («by-nc-sa»), но и переводить, создавать иные производные работы, основанные на этом произведении. Все новые произведения, основанные на этом, будут иметь одни и те же лицензии, поэтому все производные работы также будут носить некоммерческий характер.

Mesoeurasia

Mesoeurasia
MESOEURASIA: портал этноантропологии, геокультуры и политософии www.mesoeurasia.org

How do you like our website?

>
Рейтинг@Mail.ru